Габріель Гарсіа Маркес – видатний колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії, яскравий представник "магічного реалізму", наш сучасник і разом з тим — класик світової літератури.

Я прочитав лише один його твір – це роман "Сто років самотності".На прикладі шести поколінь роду Буендіа простежується історія Латинської Америки, але разом з тим – це і історія буржуазної цивілізації. Це історія зародження жорстокості, який не має національного окрасу.Ця тема актуальна і у сьогоденні.Психологія жорстокості – це докір суспільству.Маркес показує, як зло роз'їдає душу, порушується зв'язок з природою, зникає гармонія і покоління приречені на самотність.

Чи треба вивчати в сучасній школі творчість Г.Маркеса?

Прочитавши "Сто років самотності", я зрозумів на яких людей треба рівнятися, а на котрих - ні. Тому, на мою думку, творчість Маркеса треба вивчати в сучасній школі. Кожен школяр візьме щось корисне з його творів.